Парламентські вибори в Україні, що відбулися 28 жовтня 2012 року, мали зіграти визначальну роль у подальшому розвитку стосунків між Україною та ЄС. Зокрема Верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Кетрін Ештон (Catherine Ashton) та Єврокомісар з питань розширення і європейської політики сусідства Штефан Фюле (Štefan Füle) у спільній заяві від 12 жовтня 2012 р. назвали парламентські вибори «лакмусовим папірцем для підтвердження демократичних амбіцій України». У тій же заяві було наголошено на недостатній прозорості діяльності Центральної виборчої комісії України та висловлено жаль з приводу того, що представники опозиційних сил усунені від участі у виборах на підставі судових процесів, що не відповідають міжнародним стандартам.

На жаль, Україна не виправдала сподівань європейської та світової спільноти щодо незмінності свого демократичного курсу. Окрім великої кількості порушень, зафіксованих у ході виборчої кампанії та в день голосування, особливе занепокоєння ЄС викликав процес підрахунку голосів, зокрема у п’яти виборчих округах, де Центральна виборча комісія так і не спромоглася встановити переможця.

Про це заявив посол ЄС в Україні Ян Томбінський (Jan Tombiński) вже наступного дня після дня голосування. «Думаю, що буде дуже важливим, як Центральна виборча комісія реагуватиме на заяви про виборчі порушення, тому що саме це покаже, чи є інститути, відповідальні за проведення виборів, інститутами демократичної держави. Є дуже багато порушень, зафіксованих міжнародними наглядовими місіями, і це треба відмітити», – заявив пан посол у інтерв’ю службі BBC Ukrainian.

Подібну заяву 6 листопада 2012 року оприлюднила речник Верховного представника Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Майя Коцьянчіч (Maja Kocijancic): «Ми стурбовані тим, що через тиждень після виборів все ще неможливо оголосити повні результати… Центральна виборча комісія заявила, що неможливо визначити результати в деяких округах, і ми просимо владу України вирішити цю проблему».

А вже 13 листопада 2012 року Верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Кетрін Ештон та Єврокомісар з питань розширення і європейської політики сусідства Штефан Фюле виступили з новою спільною заявою. «Ми висловлюємо своє занепокоєння з приводу того, як відбувається післявиборчий процес, що був затьмарений порушеннями, затримками у підрахунку голосів та браком прозорості у роботі виборчих комісій… Ми очікуємо на швидкі та рішучі дії уряду та інших відповідних органів державної влади, зокрема, у напрямі розв’язання проблеми встановлення суперечливих результатів голосування у п’яти одномандатних виборчих округах», – йшлося у заяві.

Попри заклики європейської спільноти, Центральна виборча комісія України протиправно самоусунулась від визначення переможців у цих округах, зокрема у окрузі №132 (м. Первомайськ Миколаївської області), де я мав честь представляти об’єднану опозицію у якості узгодженого кандидата в народні депутати.

При цьому не було жодних перешкод для того, щоб встановити переможця виборів у окрузі №132 одразу ж після голосування – адже існують кілька автентичних оригіналів, а також належним чином завірені копії усіх протоколів виборчих дільниць з результатами голосувань, які після закінчення підрахунку, згідно з законом, мали можливість отримати офіційні представники кандидатів у депутати та спостерігачі.

Простий математичний підрахунок даних цих протоколів показує, що у окрузі №132 переміг я, випередивши найближчого суперника більш ніж на 4 тисячі голосів. Зрештою, саме такий результат було оприлюднено на офіційній веб-сторінці ЦВК одразу ж після підрахунку 100% протоколів. Однак пізніше невідомими особами ці дані було фальсифіковано й змінено на користь представника Партії Регіонів, заступника губернатора Миколаївської області Віталія Травянка. Наслідком цих фальсифікацій стали масові сутички обурених виборців з спеціальними підрозділами міліції «Беркут».

З того часу українська влада не лише не зробила жодного кроку для встановлення результатів виборів та покарання фальсифікаторів у п’яти спірних виборчих округах, але й усіма зусиллями затягує проведення повторних виборів, переслідує опозиційних кандидатів і готується до нових фальсифікацій.

З липня 2012 року до цього дня під арештом за сфальшованим звинуваченням перебуває заступник керівника мого виборчого штабу Людмила Нікіткіна. Я сприймаю її арешт як тиск на мене з тим, щоб я відмовився від боротьби за мандат народного депутата.

Маючи серйозні проблеми зі здоров’ям (ішемічна хвороба серця), Людмила Нікіткіна не отримує в СІЗО належної медичної допомоги, що є порушенням її основоположних прав, визначених Європейською конвенцією про права людини. Влада не випускає Людмилу Миколаївну на поруки, хоча підписи під заявою поручительства поставили десять народних депутатів України.

Окрім того, влада продовжує чинити жорстокий тиск і на мене особисто. Ці переслідування не припинялися впродовж усієї виборчої кампанії. Побоюючись за своє життя та свободу, я змушений був провадити виборчу кампанію з-за кордону, куди вивіз також усю свою родину. У моєму житлі та офісі співробітниками прокуратури й міліції неодноразово проводились обшуки, на майно й рахунки «Агрофірми Корнацьких» – сільгосппідприємства в Первомайськом районі Миколаївської області, що було засновано моєю родиною – накладено арешт з метою конфіскації. А багатьох жителів м. Первомайськ, які брали участь у протестах проти фальсифікації виборів, зараз тягають на допити, де погрожують арештами. Існує також обґрунтована інформація з вартих довіри джерел у правоохоронних органах про те, що відносно мене відкрито кримінальне провадження.

За даними засобів масової інформації, організатором мого переслідування та ініціатором фальсифікації результатів голосування по округу №132 є Генеральний прокурор України Віктор Пшонка, син якого, народний депутат України Артем Пшонка, намагається здійснити рейдерське захоплення «Агрофірми Корнацьких», що володіє 15 тис. га землі в Миколаївській області. Цей жорсткий тиск розповсюджується навіть на журналістів, які висвітлюють моє протистояння з владою. Зокрема головний редактор веб-сайту «ОРД» (www.ord-ua.com) Станіслав Речинський отримав інформацію з власних джерел у правоохоронних органах про підготовку його арешту через участь у висвітленні, зокрема, подій у Первомайську та оприлюднення ролі в цих подіях Пшонки-молодшого.

У зв’язку з цим я звертаюся до дипломатичних представництв країн ЄС та світової спільноти з проханням не залишатися осторонь цих кричущих порушень закону та прав людини. Я прошу звернутися до органів української влади з вимогою усунення цих беззаконь. Я прошу про міжнародний тиск на українську владу, яка покриває фальсифікаторів виборів.

Я вважаю, що лише загроза опинитися у міжнародній ізоляції здатна переконати українську владу повернутися у правове поле, призначити повторні вибори (якщо вже ЦВК неспроможна визначити переможця), результати яких встановлюватиме новосформована, незалежна комісія під наглядом офіційних представників ЄС.

Також ми закликаємо посольства країн ЄС та світової спільноти долучитися до спостереження за виборчим процесом і голосуванням. Тільки таким чином буде можливо забезпечити право кожного українця на участь у виборах своїх представників у парламенті.

Окрім того, я прошу міжнародного контролю за справою Людмили Нікіткіної, яка є жертвою політичних переслідувань і стала, по-суті, заручником ненажерливої прокурорської зграї. З огляду на це прошу дипломатичні представництва країн світової спільноти, акредитовані в Україні, направити своїх представників до Києво-Святошинського суду м.Києва, де 8 лютого 2013 року об 11 годині відбудеться чергове засідання у цій справі.